Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 24.08.2017, 07:03

Сайт Попельниківської школи

Меню сайту
Ваша думка?
Яка на Вашу думку функція навчально-виховного процесу важливіша?
Всего ответов: 15
TV + FM
Програма телепередач
Програма телепередач

Online TV
Онлайн телебачення

Online радіо FM
Слухати радіо онлайн

Радіо Забава
українське веб-радіо
Радіо Забава
Встановити плагін
Спілкування
Відправити SMS

Україна

Росія

СМС СМС СМС

Всі камери космосу
Тут можна переглянути фотографії Сонця, отримані апаратом для спостережень за світилом SOHO, кількагодинної давності.
Все веб-камеры Космоса
Google
Перекладач від Google

Пошук веб-сайтів, створених іншими мовами
Yandex
Яндекс.Краски

Малюй на Яндексі

Свята України
Праздники Украины
Телефони області
http://biz.if.ua/
Ваша IP адреса
Головна » 2012 » Грудень » 13 » Спочатку була перфокарта...
Спочатку була перфокарта...
14:36
ПерфокартаНайбільше значення серед пристосованих до комп'ютера пристроїв введення інформації мали ті, які працювали з перфокартами, що застосовувалися ще в XVIII ст. для автоматизації виробництва шовкових тканин. У 1804 р. француз Жозеф Марі Жаккар винайшов механічний ткацький верстат, керований послідовностями перфокарт. Відповідно до положень отворів на карті човник здійснював певні рухи, надаючи тканині ту чи іншу структуру.

У XIX ст. англійський математик Чарльз Беббідж і його помічниця Огюста Ада Байрон, графиня Лавлейс, вирішили користуватися перфокартами Жаккара для програмування гігантського парового механізму, названого Аналітичною машиною. Але прекрасна мрія про таку машину випередила свій час і гігантський механічний комп'ютер вдалося побудувати лише частково. Однак система введення даних з перфокарт згодом знайшла широке застосування в різних пристроях обробки інформації.

Батьком сучасної комп'ютерної перфокарти є американський винахідник і підприємець Герман Холлеріт. У 1890 р. Холлеріт, вирішивши механізувати обробку даних по перепису населення США, розробив систему табуляції перфокарт. За допомогою її доросле населення країни було підраховано і класифіковано по категоріях в три рази швидше, ніж це зуміла зробити ціла армія чиновників десятьма роками раніше. За влучним зауваженням одного сучасника Холлеріта, результати були отримані «тоді, коли вони ще представляли інтерес».

Після тріумфу пристрої Холлеріта табулятори з перфораційним введенням даних стали одним з основних інструментів американського ділового світу. Сам Холлеріт заснував компанію з виробництва табуляційних машин, яка згодом, злившись з кількома іншими фірмами, перетворилася в корпорацію IBM - гігант комп'ютерної індустрії. Протягом першої половини XX ст. фірма IBM і її конкуренти отримували солідні прибутки завдяки зростаючій потребі ділового світу в лічильно-обчислювальних пристроях. До початку 30-х років розвиток техніки автоматичної табуляції досяг такого рівня, що, наприклад, в одному з супермаркетів Пітсбурга було встановлено 250 терміналів, розкиданих по всьому магазину, які з'єднувалися телефонними лініями з центральним банком табуляторів. Товари мали спеціальні цінники у вигляді жетончиків з перфорованими отворами, і закодована в них інформація автоматично передавалась табуляторам, які фіксували акт купівлі і видавали покупцям квитанції, видрукувані на автоматичних друкарських машинках, що входять до складу терміналів. 

У 40-х роках, на зорі комп'ютерної ери, багато хто навіть вельми винахідливі інженери і раніше покладалися на перфокарточні пристрої введення даних просто тому, що вони були випробуваним засобом; певну роль тут зіграла і прихильність їх до консервативного гіганта - фірми IBM. Перфокарта являла собою прямокутник з цупкого паперу, більш жорсткого, ніж звичайний писальний, але більш тонкого і гнучкого, ніж картон. Як і в першій системі Холлеріта, інформація пробивалася на карті у вигляді невеликих отворів, які розташовувалися в рядки і стовпці (на карті часто друкувалися також попередження, що щоб уникнути перекручування нанесених даних її не слід згинати або м'яти).

Зазвичай карти вводилися в комп'ютер колодами по кілька сотень штук в кожній, як це робилось і в табуляційних машинах. Пристрій зчитування перфокарт, аналогічний тому, який винайшов ще Холлеріт, аналізував кожну карту, притискуючи її до плоскої металевої пластини і проводячи по ній чутливими щіточками з тонкого дроту. Коли щіточки, проходячи по поверхні карти, натикалися на отвори і входили в контакт з розташованою під перфокартою металевою пластинкою, замикали електричне коло, виникав сигнал. Кожен сигнал комп'ютер сприймав як елемент інформації. Спеціальний пристрій перевіряв правильність набитих оператором даних, а при псуванні карти замінювали новими шляхом дублювання.

Оскільки правильність результатів, отриманих комп'ютером, залежала від строгого дотримання певної послідовності введення перфокарт, ймовірність помилок була велика. Якщо, наприклад, невдалий оператор випадково упускав колоду карт і порядок їх розташування порушувався, то рішення задачі ставало неможливим. (З часом на зворотному боці перфокарт почали ставити порядкові номери, щоб полегшити відновлення колоди у вихідному порядку.)

Сучасна перфокарта дуже схожа на введену фірмою IBM в 1928. Її правий верхній кут трохи зрізаний, що дозволяє уникнути плутанини в розташуванні карт при складанні їх у колоду. Цифри, літери та інші символи перфоруються на карті в 80 вертикальних колонок у відповідності з кодом, запропонованим Холлерітом. Цифра кодується одним отвором в одній з горизонтальних нижніх рядків, буква - двома отворами: один розташований в так званому числовому рядку, інший - в одному з трьох «зонних рядків» у верхній частині карти; інші символи кодуються двома і більше отворами. При електромеханічному зчитуванні карта затискається між металевим роликом і поруч з 80 маленькими металевими щіточками - по одній щіточці на кожну колонку карти. Потрапляючи в отвір, щіточка стикається з роликом - електричне коло замикається і посилає сигнал комп'ютеру. У пристрої зчитування іншого типу крихітні фотоелектричні елементи реєструють світлові промені, що проходять через отвори в карті.

Користуватися віртуальною табуляційною машиною та переглянути принцип роботи старих ЕОМ.

За матеріалами: masswerk.at, chernykh.net

Переглядів: 632 | Додав: popschool | Теги: IBM, пристрої вводу-виводу, перфокарта | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Каталоги-рейтинги
Рейтинг сайтів прикарпаття
Укр. рейтинг TOP.TOPUA.NET

Календар новин
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Друзі сайту
Збур'ївська ЗОШ
Симонівська ЗОШ
Школа №2 м.Стрия
Сайт міста Снятин
Розв'язуємо задачі разом!
Педагогіка
Методична допомога з географії
Єлизаветівська СЗШ
Димерська ЗОШ
Сайт містечка Заболотів

Освітній портал
Сайт вчителя фізики Максим'юк Алли Георгіївни
Про школу 7 міста Хмельницький
 Борцівський клуб Ластівка

Побірська школа

КЛАСна компанія

 Сайт села Джурів

Сайт Варвинської ЗОШ

Я - Вихователь!

Кіровська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2

Середня загальноосвітня школа №73 м.Львова

Учитель географії

www.rbdut.com.ua

Офіційний сайт БК

Щоденник.ua - шкільна соціальна мережа

Детский день рождения

Образовательный проект ИНТЕРШКОЛА

Сайт літературно-художнього журналу «Дніпро»

PressUA.com - свіжа преса он-лайн

Селятинська ЗОШ-інтернат

Старосалтівська ЗШ
Пошук по сайту
Погода
Хмарка фото
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні на сайті
Карта відвідування
Locations of visitors to this page
Наша кнопка
 Сайт Попельниківської школи.

Код кнопки:


WoWeb.ru - портал для веб-мастера МамаТато ДНЗ "Весела Абетка" - Для дітей України Від свята до свята! Наше Місто - IF.UA Малеча - ресурс для сучасних батьків Страна ЛИМПОПО - портал для родителей: статьи, новости, ссылки. Детские магазины в Киеве. kazka.in.ua - Українська казка Button_NF.gif Крамниця Баби Куці Умніки - розвиваюча іграшка. Детский портал 4Kids Антивірус для дітей Грані-Т Читанка - дістань книжку з антресолей Ангелятко та Ангеляткова наука

Сайт створений з метою освіти та інформаційної підтримки навчально-виховного процесу
Copyright Ivan Ivanchuk © 2017